«Хочу змінити стиль одягу, але боюсь, що оточення мене не зрозуміє»: психолог по…

«💬Зміни у зовнішності завжди торкаються нашої ідентичності та питання «я маю право бути іншим?». Ми боїмося не самого одягу — ми боїмося оцінювання. Гарна новина в тому, що впевненість формується не тоді, коли нас всі підтримують, а тоді, коли ми дозволяємо собі бути собою», — зазначив він.

Т. Шевченко рекомендує:

📌Почніть з малого, але помітного
Не треба одразу міняти все. Спробуйте елемент, який відрізняється від звичного: інший крій, колір або аксесуар. Мозку потрібен час, щоб адаптуватися до нової версії тебе. Коли звикаєте ви — легше звикають інші.

📌Відокремлюйте свій страх від факту
Боятися реакції оточення — не те саме, що вона справді буде негативною. Задайте собі питання: – це мій страх, чи це реальний досвід? – хто конкретно може не зрозуміти? – і навіть якщо не зрозуміють — що це про них, а що про мене?

📌Використайте одяг як терапію, а не як маску
Стиль може бути способом сказати: «Я дозволяю собі бути бажаним/яскравим/впевненим». Одяг — це не демонстрація, а м’який спосіб проявити внутрішні зміни назовні. Задайте собі головне запитання: «Що я хочу сказати своїм стилем про себе?»

«💬І наостанок: бути собою завжди трохи лякає. Але майже всі, хто робив зміни, казали одне й те саме: страх був більший, ніж реакція людей», — резюмував психотерапевт.