Ми всі іноді шукаємо відповіді на свої симптоми в інтернеті або порівнюємо себе з описами психологічних розладів. Як пояснив «ГолосToday» психотерапевт Тарас Шевченко, бажання зрозуміти себе – це нормально. Але самодіагностика рідко допомагає і дуже часто шкодить. Адже ми бачимо не всю картину, самодіагностика може підсилювати тривогу, та й інколи проблема зовсім не в психіці.
Людина без психологічної освіти зазвичай помічає тільки частину симптомів. Емоції, стрес або страх можуть спотворювати сприйняття. Психотерапевт же оцінює життєвий контекст, етичні критерії, тип мислення, біографію, тілесні реакції. Іноді те, що здається «нормою», — це ознака перевантаження. А іноді навпаки: те, що здається «катастрофою», — це природна реакція на складні події.
Пошук симптомів у Google працює як цикл: чим більше читаєш, тим більше лякаєшся. Мозок реагує так, ніби небезпека вже сталася. У результаті людина не заспокоюється — а навпаки, накручує себе, додає почуття провини або безсилля.
Діагноз визначає не просто слово. Він визначає стратегію допомоги, темп роботи, інструменти терапії. Якщо поставити собі неправильний діагноз, можна: вибрати неправильний спосіб «лікування», уникати реальних причин проблеми, відкласти допомогу, яка справді потрібна.
Схожі симптоми можуть бути через втому, гормональні зміни, стрес, втрату ресурсу, травму, фізичні захворювання. І тут важливо не ставити собі питання: «Що зі мною не так?» Краще поставити інше: «Що саме мені зараз допоможе?»
«
А найбільший діагноз для психіки — не «тривога» чи «депресія», а самотність у своїх переживаннях. Підтримка завжди працює краще, ніж пошук страшних висновків», — резюмував Т.Шевченко.
2025-12-02T10:02:01+00:00
View Source