Як фото в соціальних мережах характеризує людину«Світлини в соцмережах — це не п…

«💬Світлини в соцмережах — це не просто зображення, а спосіб самопрезентації, форма контакту зі світом і відповідь на питання: «Яким мене мають бачити?» З погляду психотерапії фото можуть багато розповісти про внутрішній стан людини, але завжди з важливими застереженнями»

, — розповів для «ГолосToday» психотерапевт Тарас Шевченко.

❓Що насправді відображають фото

За словами психотерапевта, фото в соцмережах показують не «справжню особистість», а образ, який людина вважає прийнятним або бажаним; хоче запропонувати іншим; використовує як захист, компенсацію або спосіб контакту. Це вибір, а не випадковість.

❓На що звертає увагу психотерапевт

👀Частота публікацій. Дуже часті фото можуть свідчити про потребу у визнанні, контакті, підтвердженні цінності. Рідкісні — про приватність, обережність або втому від соціальної оцінки.
👀Тип зображень. Селфі — фокус на ідентичності, самооцінці, пошуку «я». Фото тіла — тема прийняття себе, сексуальності, контролю. Фото з іншими — значущість приналежності, стосунків, ролей. Пейзажі, предмети — дистанція від особистого, потреба в безпеці.
👀Емоції на фото. Постійна «ідеальна» усмішка може бути як ресурсом, так і маскою. Відсутність емоцій — спосіб захисту або стримування. Демонстративна драматичність — потреба бути побаченим і почутим.
👀Обробка та фільтри. Сильна ретуш часто пов’язана з перфекціонізмом, соромом за тіло, страхом оцінки. Мінімальна обробка — прагнення автентичності або нейтральності.

«💬З позиції психотерапії важливо пам’ятати: фото не дозволяють ставити діагнози; не показують глибину переживань; не відображають повноту життя людини. Соцмережі — це сцена, а не кабінет психотерапії»

, — пояснив Т.Шевченко.

❓Коли фото стають сигналом

Психотерапевт зауважив, що професійна увага потрібна у тих випадках, якщо: людина залежна від лайків і різко погіршує самопочуття без них; зникає відчуття себе поза соцмережею; фото стають єдиним способом отримати контакт або цінність. У таких випадках ідеться не про фото, а про дефіцит внутрішньої опори.

«💬Фото в соцмережах — це психологічний портрет моменту, а не вся особистість. Вони можуть підказати про потреби, захист, самооцінку, але ніколи не замінять живого контакту. Найважливіше питання не «що людина показує?», а «навіщо їй це зараз?» Саме це питання і стає точкою входу для психотерапевтичного розуміння»

, — резюмував Т.Шевченко.