Кінець року часто спонукає замислитися: чи варто щось планувати, коли світ та життя залишаються непередбачуваними? Багато людей бояться планів, бо асоціюють їх із тиском, розчаруванням або страхом не впоратися.
Як пояснив для «ГолосToday» психотерапевт Тарас Шевченко, з погляду психотерапії, планування може бути не джерелом стресу, а формою турботи про себе, якщо підходити до нього усвідомлено.
«
Замість «купити / досягти / заробити» — запитайте себе: яким я хочу бути? В якому стані жити? Спокійнішим, стійкішим, більш живим — це реалістичніше і терапевтичніше.
Хороший план — це 60–70% структури і 30–40% гнучкості. Жорсткі плани підсилюють тривогу, гнучкі — дають відчуття опори.
Якщо план викликає напругу, сором або страх «не встигнути» — це не план, а самокритика. План має відповідати на питання: як я можу підтримати себе наступного року?
Психотерапевт зауважив, що план — це не про контроль майбутнього, а про контакт із собою в теперішньому.
«
2025-12-29T10:03:04+00:00
View Source