⛰️❓Альпінізм: Чому і заради чого люди ризикують життям, ідучи в гори
«💬Альпінізм рідко про «адреналін заради адреналіну». Частіше — це глибока внутрішня відповідь на питання сенсу, меж і живого контакту з собою», — розповів для «ГолосToday» психотерапевт Тарас Шевченко.
За його словами, люди йдуть у гори, щоб:
✔️Зустріч із власними межами. У горах неможливо брехати собі: страх, втома, слабкість і сила проявляються максимально чесно.
✔️Контроль у світі невизначеності. Там, де життя хаотичне, гора дає зрозумілу логіку: підготовка → крок → ризик → результат.
✔️Досвід «живого існування». На висоті зникає зайве — залишається ясність, простота і відчуття «я є».
Психотерапевт пояснив, що ризик у альпінізмі — не про бажання померти, а про підтвердження життя. Тобто людина перевіряє: чи довіряю я собі, чи можу бути присутнім тут і тепер, чи здатен приймати відповідальність за кожен крок.
Т. Шевченко рекомендує чітко усвідомлювати свою мотивацію, не романтизувати небезпеку та інтегрувати досвід у повсякденне життя.
✏️Чітко усвідомлюйте свою мотивацію. Запитайте себе: я тікаю від життя чи йду до себе? Якщо гора стає єдиним місцем, де ви «живі» — це сигнал зупинитися й дослідити внутрішній вакуум.
✏️Не романтизуйте небезпеку. Зрілість — це не зневага до ризику, а повага до нього. Психічна стабільність напряму пов’язана з дисципліною, плануванням і вмінням повернутися.
✏️Інтегруйте досвід у повсякденне життя. Справжня робота починається після спуску: що з гірської ясності ви переносите у стосунки, роботу, рішення?
«💬Альпінізм — це форма діалогу з екзистенційнимипитаннями. Гора не лікує і не руйнує, вона лише підсилює те, що вже є всередині. І саме тому так важливо знати, з чим ви туди йдете», —резюмував Т. Шевченко.
