«
Основні наслідки включають емоційну нестабільність, порушення довіри, рольові зміщення, соціальну ізоляцію, схильність до адикцій, проблеми з навчанням, травматичні переживання, труднощі у створенні власної сім`ї.
🔻Емоційна нестабільність. Часті сварки або непередбачувана поведінка батьків створюють у дитини відчуття тривоги, страху й небезпеки. Можуть виникнути депресія, низька самооцінка та хронічний стрес.
🔻Порушення довіри. Дитина може втратити віру в батьків через їхню непослідовність і невиконання обіцянок. Це формує складності у побудові близьких стосунків у майбутньому.
🔻Рольові зміщення. Часто такі діти беруть на себе дорослі обов’язки (догляд за молодшими, фінансові турботи), що позбавляє їх нормального дитинства. Деякі діти намагаються стати «героями сім’ї», демонструючи успіхи, щоб компенсувати дисфункцію.
🔻Соціальна ізоляція. Дитина може відчувати сором за батьків і уникати спілкування з однолітками. Можлива відсутність нормальних соціальних навичок через ізольованість.
🔻Схильність до адикцій. Висока ймовірність повторення батьківської моделі поведінки (зловживання алкоголем чи іншими речовинами). Це пов’язано як із генетичною схильністю, так і з копіюванням поведінки.
🔻Проблеми з навчанням. Постійний стрес може знижувати концентрацію уваги та успішність у школі. Можливі пропуски занять через хаотичний стиль життя сім’ї.
🔻Травматичні переживання. Діти можуть стати свідками або жертвами фізичного, емоційного чи навіть сексуального насильства. Це призводить до посттравматичного стресового розладу (ПТСР) у майбутньому.
🔻Труднощі у створенні власної сім’ї. Відсутність позитивного прикладу сімейних відносин може ускладнити побудову гармонійного шлюбу або батьківства.
«
2026-01-10T19:02:01+00:00
View Source