Фахівчиня навела також інші приклади з власних досліджень:
🦜У нас раніше було багато жовтих плисок – це пташка, яка живе на пасовищах, луках, полях. Колись це був надзвичайно поширений вид, а зараз – її треба шукати. Поля нібито нікуди не поділися, а от жовтої плиски нема. Власне у цьому випадку пташка виступає індикатором, що на цих полях щось змінилось.
ℹ️ Жовта плиска – це комахоїдний вид, а на полях почали застосовувати нову стратегію сільського господарства, засівати інші культури, використовувати пестициди. Це все впливає на комах. І вже бачимо, що по всій Україні жовтих плисок масово стає менше. У Європі така ж тенденція. Також через занепад тваринництва заростають пасовища кущами, кропивою тощо, і у таких видозмінених середовищах плиска вже не може гніздитися. І це лише один приклад.🐦⬛️У лісах на заході України живе вид дятла жовна чорна. Він водиться лише в там, де є мертва деревина, бо харчується личинками мурашок, які розвиваються у ній. Відповідно, якщо ліс постійно вирубують і лишаються тільки молоді культури, жовна чорна там не житиме.
ℹ️ Цей дятел щороку робить собі нове дупло, а в попереднє мають змогу заселитися пташки, які самі не можуть зробити дупло. Наприклад, деякі сови і навіть червонокнижні види, такі як сичик-горобець, або рідкісний голуб-синяк. Тобто, жовна чорна робить ліс придатним для життя й для інших видів. І таких, на перший погляд, неочевидних екологічних взаємозв’язків є багато.🕊Колись лелека білий жив у природі, гніздився на деревах, потім переселився до людей і почав робити гнізда на будівлях. Коли архітектура покрівлі змінилася, – птах перейшов на електричні стовпи. Йому головне, щоб були харчі поруч, якісь водно-болотні угіддя, бо лелека ловить жаб, риб і змій.
🦅Тобто змінилось навколишнє середовище і птах пристосувався. А його близький родич лелека чорний – рідкісний вид, занесений до Червоної книги України. Він живе в лісах і гнізда робить тільки на деревах подалі від сіл, доріг і місць, де ведеться вирубка лісів. Звісно, йому складніше знайти місце для гніздування, бо тихих куточків стає значно менше.
🦃До повномасштабного вторгнення ми знали, що значна частина української популяції дрохви гніздиться в “Асканії-Новій”. Це найбільший птах в Україні, який може літати (самці досягають розміру понад 1 м завдовжки і можуть важити до 18 кг, – Ред.). На вигляд вони схожі на індиків. Цей вид може жити тільки в степах, а оскільки у нас майже всі степи розорані, а степова зона частково окупована, зокрема “Асканія-Нова”, то ми не знаємо, чи залишились дрохви взагалі.
❗️ Степових птахів стає все менше, бо степи перетворили на посівні площі. А обробка полів пестицидами зменшує шанси на виживання будь-якої тварини в такому жорсткому середовищі.
2025-12-06T08:17:01+00:00
View Source