💔Зрада — це спосіб втекти від болю чи спосіб отримати підтримку?
Психотерапевт Тарас Шевченко розповів для «ГолосToday», чому люди зраджують.
«💬У психотерапії зрада рідко звучить як історія про «поганих людей». Частіше — як історія про біль, який довго не мав місця бути почутим. І тоді зрада стає не стільки вибором, скільки симптомом. З одного боку, це втеча. Втеча від відчуття самотності у стосунках, від хронічної напруги, від відчуття, що тебе не бачать, не чують, не обирають», — розповів Т.Шевченко.
Тобто там, де немає контакту, виникає порожнеча — і психіка шукає спосіб її заглушити. Не завжди усвідомлено.
З іншого боку, зрада може бути спробою отримати підтримку. Не обов’язково сексуальну. Часто — емоційну: теплий погляд, інтерес, відчуття значущості, підтвердження «зі мною все гаразд». Те, що з різних причин стало недоступним у парі, раптом знаходиться назовні.
Психотерапевт зауважив, що зрада майже ніколи не про третю людину.
«💬Вона про внутрішній конфлікт між потребами і страхом їх назвати. Про неможливість говорити прямо. Про сором за власну вразливість. Про надію, що хтось інший «полагодить» те, що болить. У своїй практиці я бачу, що за зрадою часто стоїть не бажання зруйнувати, а відчай щось відчути», — пояснив він.
Це не знімає відповідальності й не зменшує болю іншого, але дає глибше розуміння того, що насправді відбувається.
«💬Психотерапія тут не шукає виправдань, а допомагає повернути людині контакт із собою: що саме боліло до зради? Яку потребу не вдавалося задовольнити і чому? Що було страшніше: втратити стосунки чи втратити себе? Бо без цих відповідей історія має властивість повторюватися — з іншими людьми, але з тим самим внутрішнім сценарієм», — резюмував Т.Шевченко.
